У дітей різного віку часто спостерігаються мовленнєві порушення. У вас є сумніви щодо якості мовлення дитини? Дізнайтесь, в яких випадках дитині дійсно потрібен логопед.

ДИТИНА НЕ РОЗМОВЛЯЄ?

ДОПОМОЖЕ ЛОГОПЕД

Дитині – 3,5 роки, або навіть більше

• вона нещодавно почала розмовляти, а її мовлення незрозуміле, нерозбірливе;
• до 3,5 років у неї не сформувалось мовлення («дитина не розмовляє»).

При нормальному мовленнєвому розвитку перші слова у дітей з’являються ще до року, а в 2 роки діти вже добре розуміють мовлення, а також починають вживати прості фрази з 2-3 слів. Однак в сучасних дітей часто зустрічаються різні форми затримки в розвитку мовлення, більшість з яких можуть загрожувати дитині серйозними ускладненнями.

У будь-якому випадку дитина, яка пізно почала розмовляти, не зможе самостійно засвоїти правильну звуковимови. Їй знадобляться заняття з логопедом для подолання мовленнєвих порушень.

Увага!

Якщо трирічна дитина не розмовляє,

у неї може виявитись важке порушення мовлення – алалія.

При алалії мовлення у дітей не розвивається взагалі,

або розвивається дуже повільно,

що може спричинити затримку психічного розвитку.

Дитині – 3,5-4,5 роки

Мовлення у неї з’явилось вчасно, але дитина не вимовляє:

• окремі звуки (при цьому її мовлення в цілому зрозуміле);
• велику кількість звуків, через що її мовлення малозрозуміле.

У цьому віці відсутність правильної вимови звуків не вважається дефектом мовлення. Малюк тільки вчиться вимовляти звуки і тому може промовляти їх нечітко, або ж зовсім пропускати в словах. Однак логопед навіть у такому віці може визначити, чи з’явиться у дитини нормативна вимова того чи іншого звуку, чи залишиться дефектна.

В наш час кожна друга дитина на тому чи іншому етапі розвитку мовлення потребує допомоги логопеда.

Дитина в цьому віці не вимовляє велику кількість звуків? Її мовлення дуже нерозбірливе? Це може свідчити про складне мовленнєве порушення. Така дитина самостійно може не навчитись вимовляти звуки, а потребуватиме довготривалих занять з логопедом аж до повної корекції мовлення.

Дитині – 4,5 роки та більше

Її мовлення має один з наступних недоліків:

• мовлення дитини в цілому нерозбірливе;
• ви сумніваєтесь, чи правильна в дитини звуковимова;
• ви знаєте, що дитина не вимовляє деякі звуки.

За нерозбірливим мовленням можуть ховатись важкі мовленнєві порушення, які в подальшому можуть вплинути на психічний розвиток дитини. Тому обов’язково слід звернутись за консультацією до логопеда. Логопед зможе оцінити стан мовлення дитини, спрогнозувати його подальший розвиток та надати батькам відповідні рекомендації.

У більшості випадків після 5 років дитина сама, без спеціальних логопедичних занять, вже не може навчитись правильно вимовляти звуки. В майбутньому, швидше за все, у неї буде зберігатись дефектна вимова тих звуків, які вона зараз не вимовляє.

Дитині залишився рік (або півроку) до школи

Дефекти звуковимови у неї вже виправлені або майже виправлені.

Справа в тому, що неправильна звуковимова може призвести до таких ускладнень як порушення читання (дислексія) та письма (дисграфія). При порушеній звуковимові дитина пише звуки так, як вимовляє. Якщо логопед поставив звуки дитині незадовго до вступу у школу, то ще деякий час дитина може писати їх так, як вимовляла до цього. Також дефекти звуковимови заважають дитині повноцінно оволодіти грамотою: дитині може бути важко визначати кількість та порядок складів і звуків у словах.

Корекція порушень читання та письма займає багато часу та вимагає великих зусиль, тому бажано ще в дошкільному віці попередити появу цих логопедичних дефектів. Для того, щоб це зробити, зверніться за консультацією до логопеда.

Ви хочете ще до школи навчити дитину читати і писати, а також розвинути у неї логічне мислення, пам’ять, увагу, уяву.

Коли дитина приходить до школи підготовленою, вона значно швидше буде засвоювати навчальний матеріал. До того ж навчання читанню й письму дуже добре розвиває інтелект дитини, а також усі психічні процеси: мислення, пам’ять, увагу, уяву.

Пам’ятайте!

Провести профілактику мовленнєвих порушень набагато простіше, ніж виправляти вже сформовані мовленнєві недоліки.

Отже, на консультації у логопеда ви зможете:

• Отримати уявлення про мовленнєве порушення дитини, його наслідки та шляхи подолання.
• Скласти з логопедом корекційний план подолання наявних у дитини порушень мовлення.
• Дізнатись, як працювати з дитиною в залежності від особливостей її мовленнєвого порушення.
• Попередити появу дефектів звуковимови.
• Попередити появу у дитини порушень читання (дислексія) та письма (дисграфія).
• Розвинути у дитини інтелектуальні навички, а також психічні процеси: мислення, пам’ять, увагу.
• Підготувати дитину до навчання в школі, сформувавши навички читання та письма. 

Увага!

Навіть найпростіше порушення звуковимови не можна вважати неважливим дефектом, оскільки це порушення може призвести

до негативних наслідків для розвитку дитини в цілому.

Батькам (а також усім педагогам, які працюють з дітьми раннього та дошкільного віку) варто пам’ятати, що деякі дефекти в будові органів мовлення, які призводять до порушення вимови звуків, можна легко виявити самостійно в домашніх умовах.

Ознайомитись з будовою органів артикуляційного апарату можна.

Подивитись перелік логопедичних ігор для ознайомлення з органами артикуляційного апарату .

Для того, щоб діагностувати всі можливі дефекти в будові мовленнєвих органів (а їх, повірте, велика кількість!), необхідно володіти спеціальними знаннями, навичками та протягом тривалого часу вивчати спеціальну літературу. І якщо вчасно звернутись до логопеда, то можна провести необхідну діагностику та отримати кваліфіковану консультацію спеціаліста.

Для того, щоб виявити порушення в будові органів мовлення в домашніх умовах, необхідно лише уважно придивитись до дитини та використати кілька простих логопедичних прийомів.

Коротка вуздечка язика

Запропонуйте дитині відкрити широко рот та підняти язик вгору до піднебіння або потягнутись кінчиком язика до носика.

• При дуже короткій під’язиковій вуздечці дитина взагалі не зможе цього зробити. Буде здаватись, ніби язик «пришитий» до дна ротової порожнини.
• При менш короткій під’язиковій вуздечці дитина зможе підвести язик, однак при цьому його кінчик не зможе дістати до верхніх альвеол чи до піднебіння.
• Якщо дитині не вдається підняти язик вгору самостійно, можна допомогти їй шпателем, ручкою чайної ложки чи ватною паличкою (оберіть те, що буде комфортним для вашого малюка). Таким чином ви відразу зможете виявити коротку вуздечку і переконатись, що язик не піднімається саме через цю причину, а не внаслідок парезу чи паралічу. 

Нагадаємо, парез - це ослаблення довільних рухів внаслідок порушення іннервації м’язів, а параліч - нездатність м’язів до скорочення внаслідок порушення іннервації.

Парези м’язів губ і язика

Запропонуйте дитині виконати прості рухи:

• Розтягнути губи в посмішку. При парезі одна сторона губ може залишатись нерухомою або робити мінімальний рух. Також посмішка виявиться асиметричною.
• Витягнути губи вперед. При парезі губи можуть залишатись нерухомими або робити певні хаотичні рухи.
• Висунути язик з рота. При парезі можна спостерігати наступне: язик відхиляється в один бік; дитина не може втримати язик горизонтально, кінчик язика може загинатись донизу («падати»); дитина взагалі не може утримувати язик, його м’язи можуть тремтіти.
• Розпластати язик у роті (зробити його широким). При парезі язик постійно звужується і дитина не може виконати цей рух.
• Підняти кінчик язика до верхньої губи. При парезі для виконання цього руху дитина буде допомагати собі нижньою губою, ніби «підштовхуючи» нею язик.
• Поводити кінчиком язика зі сторони в сторону (з кута в кут рота). При парезі язик рухається хаотично, напружено, усією масою, а кінчик язика при цьому не виражений.

Якщо при обстеженні артикуляційного апарату дитини ви виявили коротку під’язикову вуздечку, зверніться за консультацією до логопеда, дитячого хірурга чи стоматолога. І пам’ятайте, що в деяких випадках логопед може  «розтягнути» коротку вуздечку за допомогою спеціальних логопедичних вправ та масажу.

Якщо ж при обстеженні ви виявили вищевказані особливості руху язика та губ, можливо вам потрібна буде не лише консультація логопеда, а й невролога.

Основне правило – не зволікати! Адже вчасно діагностовані порушення в будові органів мовлення допоможуть вчасно спланувати та в повній мірі провести їх корекцію.

  Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.

• Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.
• Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.
• Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»
• Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.
• Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.
• Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.
• Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.
• Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.
• Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.
• Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».

   Усі батьки хочуть, щоб їх діти були здоровими, щасливими, успішними, досягли високих результатів у навчанні та кар’єрі, почували себе впевнено та вільно у будь-яких життєвих ситуаціях. І правильне, чітке та гарне мовлення є однією із важливих складових гармонійного розвитку особистості. А вчитись правильно говорити слід з дитинства!

Дитину треба ВЧИТИ говорити!

Дитина повинна говорити ПРАВИЛЬНО!

   Діти часто чують від своїх батьків:

«Усі твої друзі вже так гарно говорять, а ти…» «Чому ти не можеш правильно сказати це слово? Це ж так просто…». 

 Кожен малюк дуже хоче говорити так, щоб його слухали, чули і розуміли. Однак не всі діти знають, як це – говорити правильно. І саме ми, дорослі, повинні вчасно допомогти дитині, а не постійно дорікати.

  Чим старшою стає дитина, тим більше оточуючі починають помічати недоліки дитячого мовлення. Спершу маму малюка, який говорить «своєю мовою», просять маленький вірш?.. Якщо не вивчиш його, Дід Мороз не подарує тобі подарунок…» «Якщо ти не навчишся гарно говорити, тебе не візьмуть до школи…»

              Йсла Саса по сосе і смоктала суску

  Насправді, у дітей від народження є величезна потреба в спілкуванні «перекласти» сказане. І люблячі матусі залюбки це роблять, не розуміючи, що забирають у малюка гарну нагоду потренуватись говорити чіткіше, або хоча б спробувати власні сили. У дитячому садочку таким дітям не дають розповідати віршики на святкових ранках. Згодом однолітки починають насміхатися над неправильною вимовою малюка. І дитина поступово починає відокремлюватись від колективу, а це затримує мовленнєвий розвиток та має негативний вплив на формування особистості: дитина стає замкнутою, дратівливою, часто ображається, а може навіть бешкетувати і проявляти агресію по відношенню як до товаришів, так і до дорослих.

  Всі вищеописані ситуації поступово забирають у дитини мотивацію до правильного мовлення.

                               Пису так, як говолю…

  Прикрощі та труднощі, пов’язані з неправильною вимовою, дитина з дитячого садка «забирає» з собою у школу, а у школі ці труднощі тільки зростають. Усі звуки, які дитина не вимовляла, вона не зможе правильно написати, погано справлятиметься зі звуковим аналізом слів, у дитини страждатиме техніка читання, її відповіді на уроках будуть простими та збіднілими. Задумайтесь на хвилинку: чи немає у цьому вини батьків?

Поставте собі запитання та відверто дайте на них відповіді:

Чи приділяєте Ви достатньо уваги розвитку мовлення малюка?

Чи слідкуєте Ви за тим, щоб дитина вчасно навчилась вимовляти всі звуки, а її мовлення було правильним, чітким та зрозумілим?

Адже недоліки сімейного виховання, що, зокрема, проявляються в недостатній увазі до мовлення дитини, нерідко є головною причиною логопедичних дефектів. Подолати такі дефекти, сформувати та закріпити правильну вимову звуків, збагатити словник дитини, а також вирішити цілу низку інших мовленнєвих негараздів допоможе логопед.

                                    Фефекти фікції

Логопед зможе взяти на себе основне навантаження в навчанні дитини правильного мовлення та корекції існуючих мовленнєвих вад.

Логопед допоможе батькам:

• зрозуміти етапи та специфіку розвитку мовлення дитини;
• навчитись відрізняти правильну вимову звуків від дефектної;
• розібратись чому дитині важко вимовляти ті чи інші звуки;
• навчитись оцінювати якість власного мовлення та контролювати темп, чіткість та правильність звуковимови під час спілкування з дитиною.

  ПАМ'ЯТАЙТЕ!

В тісній співпраці та співтворчості в системі «дитина-логопед-батьки» можна досягти значних результатів в розвитку дитячого мовлення, попередженні та подоланні мовленнєвих порушень.

  У малюка повинен бути обладнаний свій ігровий куточок. Він має знаходитись в максимальній близькості від підлоги та бути постійно доступним для дитини.

Будуємо вежу: кубики та пірамідки

 Для неслухняних дитячих пальчиків побудувати вежу – завдання непросте. Однак воно прекрасно розвиває координацію рухів, почуття рівноваги, а також дає малюку поняття елементарних законів фізики: дитина, експериментуючи з кубиками різного розміру, починає розуміти, що найбільший кубик варто класти в основу майбутньої конструкції, а маленький – з самого верху.

 Дуже гарною розвиваючою іграшкою є пірамідка. Для перших ігор з пірамідкою краще вибрати класичний її варіант з поступовим зменшенням кілець, зроблену з дерева, пофарбовану в насичені, чисті кольори.

 Під час будь-яких маніпуляцій з кубиками (чи іншими розвиваючими іграшками) необхідно коментувати дії дорослого і дитини. Завдяки такому пояснювальному мовленню дорослого буде збагачуватись словник малюка.

  Оскільки вимовні можливості дитини другого року життя ще малі, під час ігор з нею можна застосовувати логопедичну гру «Покажи, де…» (Наприклад: «Покажи, де найбільший кубик», «Дай мамі червоний кубик» тощо).

«Допоможи мені зробити все самому»:

вкладки та рамки Монтессорі

  За системою Марії Монтессорі дорослому в оточуючому дитину середовищі відведена особлива роль – роль помічника, що веде дитину до самостійності відповідно до головного принципу методики «Допоможи мені все зробити самому».

  Відповідно до основних правил навчання за Монтессорі дитина – сама собі учитель. Малюк сам обирає, коли і чим він хоче гратися. Дорослий повинен підводити дитину до навчання та залишатися у ролі спостерігача, що лише супроводжує процес розвитку та пізнання.

  Розвиваючі іграшки за Монтессорі бувають площинні, об’ємні, різні за формою та матеріалами . З їх допомогою дитина «на дотик» знайомиться з основними геометричними формами, тренує точність, узгодженість рухів.

   Рамки и вкладки Монтессорі розвивають дрібну моторику, логічне мислення, зорове сприйняття розмірів (більший - менший), збагачують словниковий запас.

   За методикою Монтессорі у кожної дитини є внутрішня, інтуїтивна здібність до мовлення, читання та письма. Слідуйте за природними ритмами дитини відповідно до її здібностей, темпів та індивідуальних особливостей.

Майстер на всі руки:

пазли, м’які конструктори, магнітні фігурки

 Пазли – це гра-головоломка у вигляді мозаїки, яку необхідно скласти з фрагментів малюнка в цілісну картинку. В залежності від віку дитини варіюється кількість частин (для найменших малюків їх повинно бути не більше 2-3). Ігри з пазлами розвивають образне і логічне мислення, пам’ять, уяву, увагу, сприйняття (вміння розрізняти предмети за кольором, формою, розміром тощо). Пазли формують вміння співвідносити частину і ціле, а також розвивають дрібну моторику.

 М’які конструктори виготовлені з різноманітних тканин з липучками, застібками, кнопками, гачечками, які служать для розвитку дрібної моторики та сенсорного розвитку.

Фігурки на магнітах бувають у вигляді різних предметів, букв, цифр, геометричних фігур. Їх дуже зручно використовувати на поверхні холодильника, а також вони завжди знаходяться в полі зору дитини.

«Крутилки», «возилки» та інші розвиваючі іграшки

 До найвідоміших «крутилок» належить дзиґа. Навчитись її обертати – завдання не з простих, однак є дуже корисним.

   Коли дитина навчилась ходити, вона відразу починає щось возити, штовхати, тягти… Батькам варто подбати про те, щоб серед розвиваючих іграшок обов’язково бути автомобілі, возики на мотузці та з ручками. Діти будуть весь час возити їх за собою, постійно навантажувати та розвантажувати.

  Серед списку обов’язкових розвиваючих іграшок належне місце відводиться крейді, кольоровим олівцям, нетоксичним фарбам, пісочному набору, музичним інструментам та іншим ситуативним іграшкам (ляльки, дитячий посуд, гаражі, автомобілі тощо).

  Розвиваючі іграшки навіть можна виготовити самостійно!

  ПАМ'ЯТАЙТЕ!

Розвиваючою може бути будь-яка іграшка,

яка дає поштовх дитині до творчої та вільної гри.

   Мовлення у дітей від 3 до 5 років розвивається особливо швидко. Активний словник малюків з кожним днем поповнюється новими словами і поступово розширюється. Саме у цьому віці з’являється новий вид діяльності – сюжетно-рольова гра, яка дає ще більший поштовх до розвитку мовлення та мовленнєвої взаємодії з дорослими та однолітками. Діти поволі засвоюють граматичну будову мовлення, починають говорити багатослівними реченнями, у них формується зв’язне монологічне мовлення. Швидко розвивається та удосконалюється фонематичний слух, поступово з’являється здатність до звукового аналізу слів.

  Для мовленнєвого, а також всебічного розвитку дитини використовуйте найрізноманітніші іграшки та ігри з ними.

Спортивний куточок

  Дітям у будь-якому віці дуже важливо достатньо часу приділяти фізичній активності. Для цього на допомогу батькам приходять м’ячі, скакалки, обручі, кеглі та інші спортивні предмети. Зі спортивними іграшками можуть грати діти будь-якого віку. Такі ігри можуть бути як без правил, так і чітко організованими, з продуманою метою. Наприклад, можна просто кидати м’яч один одному для розвитку зорово-моторної координації. А можна кидати дитині м’яча і закріплювати узагальнюючі поняття. Наприклад, дорослий перераховує овочі, фрукти і ягоди, на кожне слово кидаючи дитині м’яч, а дитина повинна його ловити лише тоді, коли почує ту чи іншу назву фрукта, в інших випадках вона відкидає м’яч вбік.)

УВАГА!

  Слідкуйте, щоб, граючись спортивними іграшками, діти змінювали положення тіла і навантаження на різні ділянки тіла. Обов’язково слід змінювати задіяну руку чи ногу, чергуючи вправи спершу правою, а потім лівою. Наприклад, надмірне захоплення грою в кеглі може з часом призвести до викривлень хребта.

Настільні ігри

• Лото – одна з найпопулярніших настільних ігор. Вона допомагає засвоїти класифікацію предметів та усвідомити зв’язки між ними, є гарним помічником в засвоєнні правильної вимови звуків. Лото розвиває увагу, швидкість орієнтування, виховує зосередженість.
• Доміно допоможе в розвитку логічного мислення та уваги, навчить грати за правилами.
• Мозаїка, пазли та шнурівки прекрасно розвивають дрібну моторику, просторове бачення, точність і координацію рухів.
•  Настільні ігри із завданнями (так звані «бродилки») є дуже цікавими для дітей і бувають різних рівнів складності. І хоча настільні ігри часто передбачають виграш або програш, для дітей від 3 до 5 років весь зміст полягає в самому процесі гри. Діти радіють, коли знайдуть потрібну картинку чи перемістять фішку. Їх дії приносять більше задоволення, ніж необхідність виграти.

УВАГА!

Купуйте гру дитині відповідно до вказаного віку на упаковці. Не бажано купувати настільні ігри (та й будь-які інші) «на виріст»! В результаті дитина почне ставитись до ігор, як до чогось важкого й нецікавого.

Дидактичні, або навчальні іграшки

  Граючись дидактичними іграшками, діти здобувають певні знання, опановують нові вміння та навички. Такі іграшки створені для розвитку розумової активності дитини. Граючись з ними, дитина вчиться розрізняти і співставляти кольори, форми та величини предметів, рахувати, отримує знання про якость і кількість предметів.

Ігри з картинками

 Добре, якщо серед дитячих іграшок будуть ще й предметні картинки з зображенням тварин, посуду, меблів, дерев тощо. Їх можна використовувати для різноманітних ігор і завдань. Наприклад, усіх тварин можна поділити на диких і свійських та «розселити» в коробочку-ліс, коробочку-зоопарк, коробочку-ферму.

Читаємо книги

 Книга – це одне з найулюбленіших та корисних занять  для дітей різних вікових категорій. Адже книга допомагає дитині навчитись переказувати, фантазувати, збагачувати словниковий запас, розвиває зв’язне мовлення, абстрактне мислення, пам’ять, творчу уяву.

Сюжетно-рольові іграшки

 Сюжетно-рольові ігри допомагають малюкам усвідомити своє місце в суспільстві та дозволяють почуватись дорослими. Дітям дуже подобаються іграшки, які відображають дорослий побут (іграшковий телефон, посуд, праска, набір інструментів, лікарський набір тощо). З їх допомогою інтенсивно розвивається мовлення, збагачується словник дитини та вдосконалюються навички мовленнєвої взаємодії з однолітками та дорослими.

Конструювання

  Кубики, бруски, цеглини, конструктори… З дерева, з пластику, з металу… Безмежний простір для творчості! Однак, щоб дитина довго не залишалась на етапі хаотичних дій з кубиками та фігурами, дорослому необхідно показати їй, що і яким чином можна збудувати. Будь-яка найпростіша споруда вимагає від дитини вміння мислити, зосередитись, терпляче ставитись до процесу.

   Батькам слід пам’ятати, що у різному віці дітям подобаються різні іграшки. А якщо Ви хочете, щоб придбана іграшка не просто стояла на полиці та була «для колекції» або ж «для асортименту», не обмежуйте свою роль лише покупкою.

  Кожну нову іграшку слід не просто дати дитині. Про нову річ потрібно все розповісти, пояснити та показати, як з нею гратися і обов’язково приєднатися до гри. Лише в такому випадку іграшка буде дійсно розвиваючою!